Саме під таким заголовком вийшла стаття в газеті "Голос України" №11(6015).
"Мабуть, чи не всі ініціатори судової реформи заявляли, що одна із цілей цієї реформи - відновлення довіри до українських судів. Як виявилось, ставлення українців до судів набагато краще, ніж його малюють політики", - зазначає автор статті, доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, кандидат юридичних наук Олександр Єфімов.
Суди за рівнем довіри посідають восьме місце в списку з 20 суспільних інститутів і третє серед державних установ. Нижче судів розташувалися ЗМІ, парламент, прокуратура, міліція, банки та інші інститути. Такими виявилися результати дослідження соціологів, проведені в грудні 2014 року. Крім того, ступінь довіри до судів у громадян, які користувалися послугами судів, набагато вищий, ніж серед громадян, які самі ніколи не були учасниками судового розгляду. Ті з них, кому довелося бути учасником судового розгляду, можуть сформувати свою оцінку самостійно. І вона виявляється значно вищою до українських судів, ніж негативна інформація, що її поширюють у ЗМІ.
Довіра українців до судів, у яких вони брали участь, також виявилася вищою, ніж загальний рівень довіри до судової системи. Так, довіру до судів загальної юрисдикції висловили 45,2% учасника спорів, адміністративних судів - 56,7%, а господарських судів - 61,3%.
Варто зазначити, що рівень довіри до судів загальної юрисдикції нижчий, порівняно з аналогічною оцінкою, яку респонденти висловили адміністративним і господарським судам. Викликає подив позиція деяких "реформаторів" поставити під сумнів доцільність існування господарських судів, які користуються більшою довірою у суспільстві.
Як свідчать результати дослідження, найвищу оцінку за рівнем довіри і якості роботи одержали саме господарські суди. Окрема тема - строки розгляду спорів, більш як 64% з яких у судах загальної юрисдикції розглядаються півроку і довше. В адміністративних і господарських судах таких спорів менше - 32%.
Разом з тим, дані соціологів дають змогу зробити висновок, що невдоволення громадян судовою системою значною мірою обумовлено роботою державної виконавчої служби. Лише 23% громадян вважають, що судове рішення у їхньому спорі було виконано повністю. При цьому, 91,7% стверджують, що якість і своєчасність виконання судових рішень повністю або частково впливає на довіру суспільства до суду.
Крім того, експерти визначили фактори, які заважають покращенню роботи судової системи, зокрема, суперечливе й несправедливе законодавство, готовність позивачів і відповідачів вигравати спори за допомогою корупції, відсутність дієвих механізмів відповідальності суддів за незаконні рішення, невиконання та несвоєчасне виконання судових рішень, прагнення суддів брати гроші від учасників спорів, відсутність реальної незалежності суддів, у тому числі і від інших органів державної влади.
Із зазначених показників випливає, що чотири із шести основних причин, що заважають поліпшенню роботи судів (суперечливе та несправедливе законодавство, готовність позивачів і відповідачів вигравати спори за допомогою корупції, невиконання або несвоєчасне виконання судових рішень, відсутність реальної незалежності суддів, у тому числі і від інших органів державної влади) перебувають за межами судової системи, залежать від роботи інших органів і членів суспільства, але при цьому безпосередньо впливають на роботу судів і їх оцінку громадянами України.
За результатами дослідження, такі чинники як низький рівень фахової кваліфікації суддів, складність доступу до послуг судів і наявність спеціалізованих судів, на усунення яких спрямована запланована авторами судова реформа, були віднесені громадянами України до несуттєвих причин, що заважають поліпшенню роботи судової системи.
_03_03.png)
