Вчора, 04 грудня 2014 року, в господарському судді Закарпатської області відбулось навчання суддів на тему: „Ознайомлення з практикою Європейського суду з прав людини та іншими міжнародними інституціями, якими розглядаються комерційні спори”.
Доповідачем по даній темі виступив суддя Йосипчук Олександр Семенович, який поінформував суддів про функціонування веб-сайту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на якому розміщується актуальна практика Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини є єдиним у світі міжнародним судом, в який особа може звернутися зі скаргою на державу стосовно порушення прав людини (з тих, що викладені у Конвенції з прав людини та основоположних свобод (Европейська конвенція з прав людини). Питання відносин, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод урегульовані Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” (23.02.2006).
У своїй доповіді Олександр Семенович окремо зупинився на тлумаченні статті 6 Конвенції, яка закріплює право на доступ до суду, зауваживши, що воно не є абсолютним. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції, а також переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежуються таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст.6 § 1 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
Практика Європейського суду щодо України стосовно гарантій, закріплених статтею 6 § 1, знайшла своє відображення у справах, які стосуються права доступу до суду та справедливого судового розгляду.
В умовах верховенства права правові норми та їх джерела повинні відповідати принципу правової визначеності, або певності. Цей принцип іноді іменують юридичною безпекою, правовою стабільністю. Стрижнем даної концепції є передбачуваність.
_03_03.png)
