У прокуратурі Закарпатської області відбувся навчально-методичний семінар.

30.11.2010 голова господарського суду Закарпатської області  Ващиліна Н.М. прийняла участь у роботі навчально-методичного семінару на тему: «Особливості здійснення представництва інтересів громадян і держави в порядку адміністративного, господарського, цивільного, кримінального судочинства та щодо реального виконання судових рішень», який відбувся в прокуратурі Закарпатської області. Голова суду висвітлила тему: «Прокурор в господарському судочинстві: проблемні питання». Зокрема, Н.М.Ващиліна звернула увагу на те, що функція прокуратура в даних відносинах є специфічною формою впливу на економічні процеси в державі, сприяє зміцненню законності у даній сфері та інших відносинах, адже, в основі інтересів держави є як забезпечення здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорона землі як національного багатства, так і захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Тези виступу голови господарського суду Закарпатської області Ващиліної Н.М. на семінарі.

«Прокурор в господарському судочинстві: проблемні питання»

Звертаючись до суду господарської юрисдикції із заявою про захист державних інтересів, прокуратура реалізовує конституційну функцію представництва. Прокурор особливий суб'єкт господарського процесу і його участь у господарському судочинстві зумовлена необхідністю виконання функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Тобто функція представництва інтересів у господарському суді є для органів прокуратури конституційною.

Правовою основою визначення такої функції прокуратури, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, окрім п. 2 ст. 121 Конституції України від 28.06.1996 із наступними змінами, є:

-         п. 2 ст. 5 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII „Про прокуратуру”,

-         ст. 2 Господарського процесуального кодексу України,

З приводу реалізації даних правових норм Конституційним Судом України прийнято рішення від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). Вищим господарським судом надано також відповідні роз’яснення, листи, зокрема, роз’яснення N 04-5/570 від 22.05.2002 „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам”.

Вказана функція прокуратури є специфічною формою впливу на економічні процеси в державі, сприяє зміцненню законності у даній сфері та інших відносинах, адже, в основі інтересів держави є як забезпечення здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорона землі як національного багатства, так і захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Підставою представництва в господарському суді інтересів держави є, згідно ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Представництво прокуратурою України інтересів держави в господарському суді є одним із видів представництва в суді. Однак, представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Так, склад представників визначено ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України – це прокурори та їх заступники.

Обсяг повноважень та форми їх реалізації визначено ст. 29 Господарського процесуального кодексу України та кокретизовано в інших нормах ГПК України. Зокрема, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Прокурор користується певними процесуальними правами також на стадії виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання, правом на оскарження дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” також передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абз. 4 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З приводу реалізації положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України Конституційним Судом України винесено відповідне рішення, яким визначено, що прокурори та їх заступники подають до господарского (арбітражного) суду позови саме в інтересах держави, які відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обгрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора,  і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі. Цей орган вчиняє процесуальні дії (відповідні функції) згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а прокурор, здійснюючи представництв інтересів держави в господарському суді, вчиняє в суді процесуальні дії, визначені господарсько-процесуальним законодавством.

У господарському суді Закарпатської області впродовж 2010 року (9 місяців) було розглянуто 87 справ, порушених за заявами прокурорів.

Такі справи порушувались за позовами прокурорів в інтересах держави в особі наступних органів:

-         міських, сільських та селищних рад;

-         Державної екологічної інспекції в Закарпатській області;

-         Обласної інфекційної лікарні;

-         Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства;

-         Адміністрації Державної прикордонної служби України, Мукачівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України;

-         Управління житлово-комунального господарства м.Ужгорода, Комунального підприємства „УжТепло”;

-         Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”;

-         Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая;

-         Міністерства з надзвичайних ситуацій України, Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Закарпатській області;

-         Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області тощо.

В порядку вищенаведених нормативних актів прокурорами реалізовувалось право на представництво у господарському суді області не тільки шляхом звернення з позовними заявами, а й у формі участі у розгляді вже порушеної справи, також шляхом подання апеляційної, касаційної скарги (раніше – подання), заяви про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Хотілося б відміти, що форми такої участі прокурора у господарському судочинстві як учасника судового процесу свідчать про вжиття належних заходів, спрямованих на підвищення законності при захисті державних інтересів.

Згідно статистичних даних господарським судом Закарпатської області за 9 місяців 2010 року вирішено 60,8% справ до рівня показника відповідного періоду 2009 року (87 справ). Однак, результати розгляду справ за участю прокурорів свідчать про високу якість підготовки обгрунтування позовних вимог.

Так, характеристика майнових вимог, заявлених прокурорами, свідчить про, мабуть, найвищий рівень задоволеності таких вимог – 98% з попердніми роками (у порівнянні з 2009 роком даний показник складав 23,8%). Загалом задоволено майнових вимог на загальну суму 58 345 629 грн., що є у 57,3 рази більше від попереднього звітного періоду.

Зрозуміло, що найбільшу кількість справ було вирішено господарським судом Закарпатської області у майнових спорах – 65 справ, що складає 62,5% від рівня 2009 року.

Якщо говорити про інші категорії спорів, то статистичні дані наступні:

1)    у спорах про укладення, зміну та розірвання договорів, визнання їх  недійсними – вирішено 8 справ або 80% до рівня 2009 року;

2)    у справах про банкрутство – вирішено 1 справу або 10% до рівня 2009 року;

3)    у спорах про визнання актів  недійсними – вирішено 2 справи або 40%  до рівня 2009 року;

4)    у інших позадоговірних  немайнових спорах – вирішено 11 справ або 78,6%.

З приводу вказаних статистичних даних справді хочеться висловитись, що впродовж даного звітного періоду «кількість переросла у якість».

Особливо приємно відмітити, що впродовж 9 місяців 2010 року відсутні ухвали господарського суду області про повернення позовної заяви на підставі ст. 63 ГПК України, порушені за позовами прокурорів.

Зважаючи на показники розгляду справ, заявлених прокурорами, мабуть, все ж зверну увагу про проблемні питання, що виникали при здійсненні господарського судочинства.

Проаналізувавши винесені господарським судом Закарпатської області ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, незважаючи на законодавче врегулювання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді, наявні тлумачення і роз’яснення, підставами застосування п. 1 ст. 62 ГПК України (заява не підлягає розгляду в господарських судах України) стали:

- у справі за позовом прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Видавництво „Закарпаття” корпоративне підприємство ДАК „Укрвидавполіграфія”, м.Ужгород до громадської організації „Ротарі клуб „Ужгород”, м.Ужгород про стягнення 79607,50 грн. упущеної вигоди - прокурор подав позов в інтересах господарюючого суб"єкта, а не відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування;

- у справі за позовом Ужгородського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України, яке представляє Державне територіально-галузеве об’єднання „Львівська залізниця” та Ужгородська дистанція водопостачання, м. Ужгород до Виконавчого комітету Батівської селищної ради, смт. Батьово Берегівського району про стягнення різниці в тарифах на водопостачання та водовідведення в сумі 158991,57 грн. – встановлено, що відповідач не є юридичною особою, а органом Батівської селищної ради, отже, виступати відповідачем по справі не може; звернено увагу, що Ужгородська дистанція водопостачання не є юридичною особою та не може бути позивачем у справі;

- у справі за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород, третя особа на стороні позивача – Головне управління Держаного казначейства у Закарпатській області, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Агровиробничо –торгова фірма „Нива Л.Т.Д.”, с. Коритняни Ужгородського району про стягнення заборгованості по бюджетній позичці у сумі 3479,10 грн. – вказано, що стягнення такої заборгованості здійснюється органами державної податкової служби за механізмом, встановленим Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000р. №2181-ІІІ”, а вирішення таких спорів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України  за суб’єктним складом сторін та предметом позову відноситься до компетенції адміністративних судів. Розяснено, що поряд з цим, господарським судом Закарпатської області розглядається справа №6/172  про банкрутство ТОВ „Агровиробничо –торгова фірма „Нива Л.Т.Д.”, с. Коритняни Ужгородського району, тому прокурор вправі звернутися до господарського  суду  з письмовою заявою в інтересах держави в особі Ужгородської МДПІ  відносно документально підтверджених вимог до боржника

- у подібній справі за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород третя особа на стороні позивача – Головне управління Держаного казначейства у Закарпатській області, м. Ужгород  до державного підприємства „Червона зірка”, с. Кибляри Ужгородського району про стягнення заборгованості по бюджетній позичці у сумі 1347,18 грн. – вказано, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3, пункту 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення заявленого позову за суб’єктним складом сторін та предметом позову відноситься до компетенції адміністративних судів;

- у справі за позовом Прокурора Міжгірського району в інтересах держави в особі Міжгірської районної державної адміністрації, смт. Міжгір’я та філіалу „Міжгір’ядержспецлісгосп” Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства „Закарпататагроліс”, смт. Міжгір’я до Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір’я до Міжгірського районного міжгосподарського виробничо –експлуатаційного підприємства по енергетиці і електрифікації сільського господарства „Райсільгоспенерго”, смт. Міжгір’я з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства „Міжгірське бюро технічної інвентаризації”, смт. Міжгір’я про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №940291, виданого Міжгірською селищною радою 21.01.2009 року та скасування реєстрації права власності під реєстраційним № 335 в книзі № 3 Комунального підприємства „Міжгірське бюро технічної інвентаризації” - звертаючись із даною позовною заявою, прокурор не навів підстав, які б надавали йому право представляти у процесі інтереси філіалу „Міжгір’ядержспецлісгосп” ГДСЛАП „Закарпатагроліс”, оскільки останній є господарюючим суб'єктом. Не подано прокурором і доказів на підтвердження того, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При вирішенні господарським судом Закарпатської області справ, порушених за позовами прокурорів, виникали також проблемні питання, пов’язані з якістю підготовки позовних матеріалів позивачами, інтереси яких представляли прокурори, наслідком чого були відкладення розгляду справ, залишення позову без розгляду. Зокрема, у 6 справах, порушених за позовами прокурорів, позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України у зв’язку з неподанням без поважних причин позивачем витребуваних господарським судом області матеріалів, необхідних для вирішення спору, або у зв’язку з неявкою представника позивача у засідання господарського суду області і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Серед проблемних можна виділити окремо питання непідтримання прокурорами позовних вимог у апеляційній чи касаційній інстанціях у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Окрім того, як недолік у роботі органів прокуратури можу навести невчасне відреагування на зміни у законодавстві. Зокрема, законом України від 07.07.10 №2453-VІ „Про судоустрій і статус суддів” внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, до ст. 87, якою передбачено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді. Згідно рішення зборів суддів Вищого господарського суду України №4 від 04.08.10 „Щодо змін, внесених до Господарського процесуального кодексу України згідно із законом України „Про судоустрій і статус суддів” за змістом наведеної вище статті надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено. Неврахування вказаних змін призвело до вищенаведених проблем.